Бойові дії не лише забирають людські життя, але й завдають непоправної шкоди довкіллю, зокрема ґрунтам. Земля стає жертвою забруднення, руйнування екосистем та знищення біорізноманіття. Процес відновлення таких територій тривалий і складний, вимагає застосування як екологічних, так і технічних методів для повернення земель до їхнього природного стану.
Вибухи та руйнуванняВикористання артилерії, авіабомб, мін і снарядів призводить до фізичного руйнування ґрунтових структур, що ускладнює подальше використання цих земель для сільського господарства або інших потреб.
Хімічне забрудненняБойові дії супроводжуються потраплянням у ґрунт шкідливих хімічних речовин, таких як: важкі метали (свинець, ртуть, кадмій), залишки вибухівки, ракетне паливо, мастила та інші отруйні речовини. Ці хімікати можуть залишатися і розповсюджуватись в ґрунті десятиліттями, впливаючи на здоров'я людей та тварин, що живуть на цих територіях і далеко поза ними.
Мінування та залишки боєприпасівСнаряди та міни, що не вибухнули, становлять серйозну загрозу для людей і тварин, перешкоджаючи використанню земель навіть після завершення бойових дій. Очистка таких територій є першочерговою та нагальною потребою для відновлення забруднених земель.
Зміна водного режимуРуйнування інфраструктури, дамб, гребель і каналів порушує водний баланс, призводить до ерозії та деградації ґрунтів, особливо в посушливих регіонах.
● Деградація земель.● Забруднення водних ресурсів.● Зменшення популяцій тварин.● Знищення природних середовищ існування.
Детальніше
Знищення природних середовищ існування:Ліси, степи, водойми стають полями битв, що призводить до загибелі цілих популяції тварин, птахів та рослин. Великим ризиком є втрата рідкісних та ендемічних видів, які не можуть швидко адаптуватися до нових умов або знайти нове середовище для існування.
Забруднення водних ресурсів:Токсичні речовини, що потрапляють у воду через ґрунт, можуть отруювати водойми, знищуючи водну флору та фауну. Це, у свою чергу, впливає на харчові ланцюги та біорізноманіття, підвищує ризики для здоров'я як на локальному, так і на глобальному рівні.
Зменшення популяцій тварин:Військові дії призводять до втечі або загибелі диких тварин через знищення їхнього середовища існування та вплив токсичних речовин на ареал існування. Навіть після закінчення війни екосистема може не повернутися до первісного стану через зменшення чисельності або вимирання деяких видів.
Деградація земель:Хімічне забруднення впливає на ґрунтові мікроорганізми, тобто мікрофлору та фауну, яка відповідає за родючість землі. Це призводить до значного зниження продуктивності та здатності ґрунтів утримувати вологу та забезпечувати ріст рослин. Це негативно впливає на сільське господарство, знижуючи врожайність і зменшуючи площі орних земель.Руйнування структури ґрунту призводить до підвищеної ерозії, особливо в місцях з крутим рельєфом. Це ускладнює відновлення рослинності та подальше використання земель.
● Забруднення ґрунтів.● Пошкодження інфраструктури.● Зниження врожайності.● Порушення аграрних циклів.● Підвищення ерозії ґрунтів.
Детальніше
Забруднення ґрунтів:Хімічні речовини, залишки вибухових речовин, важкі метали та нафтові продукти можуть накопичуватись у ґрунтах. Це безпосередньо впливає на продуктивність аграрних культур. Забруднені землі втрачають родючість, знижуються врожаї, а вирощені на таких ґрунтах продукти можуть бути токсичними для людини.
Пошкодження інфраструктури:Руйнування іригаційних систем, ферм, складів, сільськогосподарської техніки унеможливлює ефективне ведення аграрної діяльності. Відновлення інфраструктури може тривати роками, що негативно позначається на можливості забезпечення продовольчої безпеки регіону.
Зниження врожайності:Внаслідок пошкодження ґрунтів, неможливості своєчасної обробки угідь та посіву, врожайність суттєво падає. Це створює продовольчі кризи, особливо в регіонах, де сільське господарство є основною галуззю економіки.
Порушення аграрних циклів:Військові дії призводять до порушень сезонних робіт на фермерських угіддях, таких як посів та збирання врожаю. У результаті, фермери можуть втратити цілий аграрний сезон, що посилює економічну нестабільність.
Підвищення ерозії ґрунтів:Після руйнування природного ґрунтового покриву внаслідок вибухів і бомбардувань збільшується ризик ерозії, особливо на відкритих полях. Це знижує здатність ґрунту утримувати вологу та поживні речовини, що далі ускладнює вирощування сільськогосподарських культур.
● Знищення джерел доходів.● Продовольча криза.● Міграція населення.
Детальніше
Знищення джерел доходів:
Більшість громад в Україні залежні від сільського господарства як основного джерела доходу. Руйнування фермерських угідь призводить до значного падіння місцевої економіки. Це посилює бідність, безробіття та загальну соціальну нестабільність у громадах.
Продовольча криза:
Через пошкодження або знищення угідь громади можуть стикнутися з нестачею продовольства, оскільки значна частина харчових продуктів походить саме з місцевого сільського господарства.
Міграція населення:
Через руйнування інфраструктури та небезпеку військових дій, багато мешканців сільських територій вимушені залишати свої домівки. Це призводить до втрати робочої сили та демографічних змін, які ускладнюють процеси відновлення після війни.
Негативний вплив бойових дій на агросистеми, фермерські угіддя та територіальні громади є багатостороннім та тривалим. Відновлення пошкоджених та забруднених територій вимагає комплексного підходу: розмінування, очищення земель від токсинів, відновлення інфраструктури та залучення людських ресурсів. Проте без належних інвестицій і підтримки процес повернення до нормального життя може затягнутися на десятиліття, погіршуючи стан продовольчої безпеки та економічної стабільності уражених регіонів.
Проєкт відновлення земель передбачає:● Захист населення від наслідків воєнних дій.● Відновлення та повернення до використання територій громад, лісів, лісосмуг і земель сільськогосподарського призначення.● Захист біосфери, прискорена ліквідація незворотних деградаційних процесів довкілля.
Причини виникнення проблем та доцільність їх розв'язання програмним методом:1. Наслідки військових дій на значній частині території України, особливо на тимчасово-окупованих територіях.
2. Відсутність інформації (реєстру) про стан поверхневого ґрунту, а саме:
- місця знаходження та кількість вибухонебезпечних предметів;
- стан поверхневого шару ґрунту в місцях вибухів снарядів, мін, бомб, ракет тощо;
- рівень та склад хімічного, радіаційного забруднення ґрунту та концентрація в ньому солей важких металів;
- рівень забруднення поверхневих та ґрунтових вод та характер таких забруднень;
- руйнування поверхневого шару ґрунту в місцях пересування важкої військової техніки;
- наявність та стан рослинного покрову;
- наявність та концентрація основних видів мікробіологічних організмів, які формують родючість в поверхневому шару ґрунту.
3. Неможливість, недоцільність або низька ефективність використання традиційних методів та технологій відновлення деградованих земель.
4. Наявність спровокованих воєнними діями прискорених деструктивних та деградаційних процесів у поверхневому шарі ґрунту, які вимагають їх негайного безпечного призупинення з метою недопущення подальшої руйнації та виникнення незворотних катастрофічних ситуацій в біосфері.
Мета програми відновлення
Створити умови для прискореного повернення до використання пошкоджених або зруйнованих внаслідок активних військових дій територій громад, лісів, лісосмуг і земель сільськогосподарського призначення.
Спільними діями провідних фахівців, науковців та практиків дослідити, картографувати та маркувати мінні поля, провести фактичне розмінування землі, з подальшою її рекультивацією та очищенням від хімічного забруднення та залишків важких металів.
Особливу уваги приділити територіям громад та землям сільськогосподарського призначення з метою їх біоремедіації, відновлення потенціалу родючості та повернення природного біорізноманіття.
Зупинити подальшу деградацію ґрунтів, захистити від забруднення поверхневі та ґрунтові води, прискорити процеси очищення та відновлення біосфери в цілому.
Об'єднати зусилля військових, вчених, практиків, бізнесу, місцевих та центральної влади для створення системи максимального захисту населення громад, які знаходяться на територіях понівечених війною, та прискорити формування умов для їх гарантованого сталого розвитку.
Максимально скоротити терміни відновлення понівечених війною земель та мінімізувати затрати всіх необхідних для цього ресурсів.
територій, виявлення всіх вибухонебезпечних предметів та їх знешкодження із використанням безпечних технологій та засобів.
Комплексний моніторинг
стану земель (хімічні, фізичні, мікробіологічні параметри, концентрація солей важких металів та радіаційне забруднення).
Експертна оцінка
поточного стану земель та його класифікація за ступенями пошкодження або руйнування.
Прийняття рішення
про консервацію чи ремедіацію понівечених земель.
Розробка методик
інноваційних технологій біоремедіації понівечених або зруйнованих земель, особливо громад та сільгоспугідь.
Розробка програмного методу
за необхідності із залученням інструментів штучного інтелекту (ШІ), для визначення найбільш ефективних шляхів відновлення понівечених війною земель, з урахуванням регіональних особливостей кожного конкретного випадку.
Оцінка та оптимізація витрат
для проведення комплексного відновлення пошкоджених територій.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів
Оцінка необхідного ресурсного забезпечення – завдання складне і може бути реалізоване лише в кожному конкретному випадку, і розраховано для конкретної території, оскільки види та інтенсивність понівечення земель суттєво відрізняються навіть на площі в 1 км².Для попередньої оцінки пропонується використати алгоритм оцінки необхідних ресурсів для виконання завдань Програми на площі 1 га.
Результати реалізації програми відновлення
В разі успішної реалізації програми відновлення понівечених війною земель і ґрунтів, на виході отримаємо:
Скороченнятермінів відновлення
пошкоджених або зруйнованих внаслідок активних військових дій територій громад, лісів, лісосмуг і земель сільськогосподарського призначення для вирощування технічних сільгоспкультур, біоенергетичних культур, кормів та часткового вирощування продуктів харчування.
Мінімізаціянегативних наслідків
у короткотерміновій перспективі та створення гарантованих умов для безпечного проживання населення міст і громад на понівечених землях, та забезпечення можливості ведення всіх видів виробничої діяльності на цих землях.
Створення реєстру
з оцінкою поточного стану понівечених сільгоспугідь та їх розподіл на категорії консервації та ремедіації.