Згідно доповіді Прем’єр-міністра України, Дениса Шмигаля у ході Конференції з обговорення пункту 8 «Екологічна безпека» Формули миру Президента України, російська агресія проти України за період активних бойових дій спричинила катастрофічні екологічні руйнування, що призвели до безпрецедентного забруднення довкілля. На сьогодні збитки оцінюються у $65 млрд.
Ці данні підтвердив і полковник Євгеній Зубаревський, заступник начальника управління протимінної діяльності Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, під час свого виступу на науковій конференції «Відновлення земель та ґрунтів після розмінування», яку організувала Українська Асоціація гуманітарного розмінування.
За словами Зубаревського, після розмінування територій спеціалісти ретельно досліджують землі і розробляють оптимальні методи відновлення, щоб повернути громадам, лісам і сільськогосподарським землям їхнє первісне призначення. Полковник наголосив на складнощах цього процесу: «Однією з головних проблем розмінування є постійний ризик нових обстрілів». Армія РФ продовжує використовувати касетні боєприпаси та міни, які здатні повторно забруднити вже очищені території.
Уздовж лінії фронту небезпека для цивільного населення та екології залишається, на жаль, критичною. За словами майора Владислава Дудара, представника управління екологічної безпеки, який також взяв участь у конференції, рівень артилерійських обстрілів сягає шокуючих показників. «На деяких ділянках були зафіксовані 550 артилерійських пострілів на один квадратний кілометр за добу», — підкреслив він. На цих територіях фахівці Центру протимінної діяльності та екологічної безпеки виявляють залишки небезпечних хімічних сполук, важких металів та інших продуктів розпаду вибухових речовин. Щомісячно у певних районах реєструють до 80 000 артилерійських пострілів з боку російських військ, що створює нові загрози для безпеки та довкілля.
Як зазначили експерти Української Асоціації гуманітарного розмінування в ході презентації проєкту «Відновлення земель та ґрунтів після розмінування», найбільшу небезпеку для екології несуть хімічні фактори при вибухах, а саме:● Вибухові речовини (тротил (ТНТ), октоген (HMX) гексоген (RDX)), що мають високу стійкість у навколишньому середовищі та чинять тривалий негативний вплив на екосистеми;● Важкі метали (свинець (Pb), кадмій (Cd), мідь (Cu), ртуть (Hg)), що є складовими боєприпасів, і залишаються у воді та ґрунті тривалий час;● Хімічні сполуки від сплавів та реакції вибухової речовини (метали боєприпасів, сполуки при детонації (Nox, CO, CO2, PAHs, SO2)), що забруднюють екосистему та пригнічують біорізноманіття.
Забруднення територій має вкрай негативні наслідки:Для екосистем та біорізноманіття: ● Деградація земель● Забруднення водних ресурсів.● Зменшення популяцій тварин.● Знищення природних середовищ існування.
Для агросфери:● Забруднення ґрунтів.● Пошкодження інфраструктури.● Зниження врожайності.● Порушення аграрних циклів.● Підвищення ерозії ґрунтів.
Для територіальних громад:● Знищення джерел доходів.● Продовольча криза.● Міграція населення.
Українська Асоціація гуманітарного розмінування у співпраці із провідними українськими вченими та дослідниками запровадила проєкт «Відновлення земель та ґрунтів після розмінування», презентація якого відбулась в рамках вищезгаданної конференції.Детальніше про цю важливу соціально-економічну ініціативу можна дізнатись за посиланням.